Пятница, 29.03.2024, 03:54
Приветствую Вас Гость | RSS

Реферати, курсові, дипломні роботи

Поиск

Главная » 2011 » Октябрь » 6 » Землезнавство. Будова землі

12:56
Землезнавство. Будова землі

Будова землі

Внутрішня будова Землі

У   внутрішній  будові  Землі  розрізняють  три   основні   оболонки,   або геосфери з різними властивостями: літосфера, мантія і ядро.

Літосфера (кам'яна оболонка) - земна кора і тверда частина мантії, що її підстилає. Пересічна потужність літосфери в океанах 70-80 км, на континентах 120-140 км. Верхній шар літосфери - земна кора - знизу чітко обмежена границею Мохоровичича. На дні океанів ця границя проходить на глибині 5-10 км, під материками вона опускається до 30-40, а в гірських районах - до 65-75 км.

Нижче поверхні Мохоровичича розташована мантія. В її межах прийнято виділяти верхній (до 400 км), середній, або перехідний (400-1 000 км) і нижній (1 000-2 900 км) шари. Верхня мантія неоднорідна за будовою, тому вона є найбільш імовірним джерелом тектонічних і магматичних процесів. Особливо значну роль у цих процесах відіграє астеносфера. Вона розташована під континентами на глибині 120-250 км і на глибині 30-60 км під океанами, наближаючись майже до самого дна у зоні серединно-океанічних хребтів. Астеносфера характеризується пониженою в'язкістю й густиною, а також високою пластичністю. Речовина астеносфери нагріта до 1 200°С і частково перебуває у розплавленому стані. Завдяки цьому вона може переміщуватися у горизонтальному й вертикальному напрямах, спричиняючи глибинні розломи у літосфері та повільні рухи великих блоків земної кори, що залягають вище. Ці процеси, як гадають, є головною причиною формування складчастих гір і утворення океанічних западин (теорія глобальної тектоніки літосферних плит). З ними пов'язані вогнища землетрусів, вулканічна діяльність, родовища корисних копалин глибинного походження тощо.

Під мантією знаходиться ядро, яке поділяють на зовнішню (на глибинах від 2 900 до 5 000 км) і внутрішню (5 000 км і глибше) частину. З речовиною ядра, яка внаслідок надвисокого     тиску    перебуває     в    особливо "металізованому" стані, пов'язане магнітне поле. Землі, роль і значення яко ГО розглядалися вище.

На Земній кулі найбільш поширені такі 11 хімічних елементів: кисен водень, кремній, алюміній, натрій, магній, кальцій, залізо, калій, вуглець і титан. На їх частку припадає 99,5 % усіх атомів земної речовини. Таким чином Земля - це своєрідна геохімічна аномалія з надзвичайно підвищеним умістом важких металів. Це має величезне значення для розвитку й підтримання життя у біосфері, оскільки важкі метали входять до складу багатьох ферментів, що забезпечують синтез складних білкових сполук.

Вік Землі оцінюється приблизно в 5 млрд. років. Збільшення планети за рахунок акумуляції космічної речовини з газопилової хмари практично припинилося протягом перших 500 млн. років, коли нагромадилося близько 95-97% її маси.

У процесі свого розвитку Земля перебудовувалася, її речовина постійно змінювалася, переміщувалася, розшаровувалася. Ці процеси й понині тривають. Вони супроводжуються виділенням і поглинанням величезної кількості енергії. Ця  енергія. може  виділятися  внаслідок  розпаду радіоактивних  елементів, ущільнення речовини Землі при стисненні її та під впливом сил гравітації. За рахунок цієї енергії внутрішні шари Землі мають високу температуру. Завдяки цьому  від  земних  надр  до  земної поверхні  щорічно надходить  близько 8,37-1020.Дж тепла. Воно складає тільки 1/5 000 частину сонячного тепла, яке поступає на поверхню Землі, але відіграє важливу роль у всіх процесах, які тут відбуваються.       

Маса Землі й густина її речовини визначають силу земного тяжіння. Коли б вона мала меншу масу, то б не могла утримати наявні сьогодні повітряну та водну оболонки. А якби її маса була більшою, то Земля могла, б у значно більшій кількості утримувала такі гази, як водень і метан. Відповідно, склад і вертикальна протяжність атмосфери були б іншими.

__________________________________________________________________

2.

Верхня тверда геосфера називається земною корою. Межа земної кори й мантії носить назву границі Мохоровичича чи границі Мохо або границі М. Потужність земної кори різна. Під водами океанів вона не перевищує 10-12 км, а на континенті 40-60 км. Середня потужність земної кори  становить 33 км, середня маса – 3 х 1025 г.

Хімічний склад земної кори виглядає наступним чином: кисень – 47%, кремній – 27,5%, алюміній – 8,6%, залізо – 5%, кальцій, натрій, магній і калій – 10,5%, на всі інші елементи припадає близько 1,5%, в тому числі на титан – 0,6%, водень – 0,1, мідь -0,01, свинець - 0,0016%, золото – 0,0000005%.

Температурний режим в земній корі своєрідний. На деяку глибину в надра проникає теплова енергія Сонця. Добові коливання температури спостерігаються на глибинах від кількох сантиметрів до 1-2 м. Річні коливання в помірних широтах сягають глибини 20-30 м. На цих глибинах залягає шар пород з постійною температурою – ізотермічний горизонт. Його повітря дорівнює середньорічній температурі повітря в даному регіоні. В полярних й екваторіальних широтах, де амплітуда коливань річних температур мала, ізотермічний горизонт залягає близько до земної поверхні. Верхній шар земної кори в якому температура змінюється за сезонами року, називається активним.

Нижче ізотермічного горизонту температура підвищується. Підвищення температури з глибиною нижче ізотермічного горизонту обумовлене внутрішнім теплом Землі. В середньому прибавка температури на 1  Верхня тверда геосфера називається земною корою. Межа земної кори й мантії носить назву границі Мохоровичича чи границі Мохо або границі М. Потужність земної кори різна. Під водами океанів вона не перевищує 10-12 км, а на континенті 40-60 км. Середня потужність земної кори  становить 33 км, середня маса – 3 х 1025 г. Хімічний склад земної кори виглядає наступним чином: кисень – 47%, кремній – 27,5%, алюміній – 8,6%, залізо – 5%, кальцій, натрій, магній і калій – 10,5%, на всі інші елементи припадає близько 1,5%, в тому числі на титан – 0,6%, водень – 0,1, мідь -0,01, свинець - 0,0016%, золото – 0,0000005%. Температурний режим в земній корі своєрідний. На деяку глибину в надра проникає теплова енергія Сонця. Добові коливання температури спостерігаються на глибинах від кількох сантиметрів до 1-2 м. Річні коливання в помірних широтах сягають глибини 20-30 м. На цих глибинах залягає шар пород з постійною температурою – ізотермічний горизонт. Його повітря дорівнює середньорічній температурі повітря в даному регіоні. В полярних й екваторіальних широтах, де амплітуда коливань річних температур мала, ізотермічний горизонт залягає близько до земної поверхні. Верхній шар земної кори в якому температура змінюється за сезонами року, називається активним. Нижче ізотермічного горизонту температура підвищується. Підвищення температури з глибиною нижче ізотермічного горизонту обумовлене внутрішнім теплом Землі. В середньому прибавка температури на 1оС відбувається при заглибленні на 33 м. Ця величина називається геотермічною ступінню. Геотермічна ступінь в різних районах різна: вважають, що в зонах вулканізму вона може бути близько 5 м, а в спокійних платформних областях – зростати до 100 м.  Величина, обернена до геотермічної ступені, називається геотермічним градієнтом. Тобто геотермічний градієнт – це число градусів, на яке піднімається температура на кожні 100 м глибини. Разом з верхньою твердою мантією земна кора утворює літосферу – тверду оболонку Землі. Загалом внутрішню будову Землі ілюструє така таблиця. Шар Глибина, км Земна кора 0-33 Астеносфера 33-400 Верхня мантія 400-900 Мантія 900-2900 Зовнішнє (рідке) ядро 2900-5000 Перехідна зона 5000-5100 Внутрішнє ядро 5100-6371 оС відбувається при заглибленні на 33 м. Ця величина називається геотермічною ступінню. Геотермічна ступінь в різних районах різна: вважають, що в зонах вулканізму вона може бути близько 5 м, а в спокійних платформних областях – зростати до 100 м.  Величина, обернена до геотермічної ступені, називається геотермічним градієнтом. Тобто геотермічний градієнт – це число градусів, на яке піднімається температура на кожні 100 м глибини.

Разом з верхньою твердою мантією земна кора утворює літосферу – тверду оболонку Землі.

Просмотров: 2203 | Добавил: S1lenT | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Copyright MyCorp © 2024
Конструктор сайтов - uCoz